- зненавиджений
- -а, -е.1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зненавидіти.2) у знач. прикм. Який викликає до себе зненависть, відразу, злобу; ненависний. || Який виражає зненависть, сповнений зненависті.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.